-
Телефон (для зв'язку):
+380 (50) 172 94 33 шкільний номер
+380 (48) 748 05 42 приймальна
+380 (50) 316 08 58 директор школи -
Шкільний телефон:
066-129-45-32![]()
ОСНОВНИЙ ВЧИТЕЛЬ БАНТИШ І.В.
Вересень, 2021.
Всюди у світі ми зустрічаємо геометричні форми: візерунки сніжинок, шестикутники бджолиних сот, спіралі на раковинах равликів тощо.
Вже з першого класу діти починають малювати найпростіші, найпростіші форми.
Предмет МАЛЮВАННЯ ФОРМ є специфічно «вальдорфським» предметом, аналогів якому немає у програмах інших педагогічних систем, соціальній та державних школах. Малювання форм можна трактувати як підготовку до письма, як початку геометрії (геометричного малювання) та як художню діяльність (образотворче мистецтво).
Основний елемент, з яким працюють учні, – це лінія. Лінія повинна перетворитися на форму та зафіксуватися на папері. Але діти не одразу малюють на папері. Малюнок учня – це результат тривалого процесу, що потребує різного роду активності та включає наступні етапи:
Завдання підбираються відповідно до рівня розвитку учнів, ускладнюючись лише поступово. При переході на наступний щабель (наступний клас) з'являються якісно нові елементи – завдання на симетрію, метаморфози форм, творчі завдання, які потребують активності уяви. Істотна відмінність від загальноприйнятого підходу полягає в тому, що всі вправи виконуються від руки без застосування інструментів (циркуля та лінійки).
Через малювання форм у дітей розвивається просторова свідомість (уява), просторова координація рухів, рука готується до письма, розвивається вольова культура, яка проявляється в процесі роботи (уважність, акуратність, старання). Завдяки відсутності допоміжних інструментів (циркуля та лінійки) добре «натренується» рука на вільне малювання, розвивається окомір, координація «очі-рука».
Діти знайомляться з прямою лінією та дугою, їх особливостями: спочатку діти ходять по лінії (проходять її ногами, креслять лінію ногою на підлозі), потім малюють її широкими рухами руки у повітрі, потім – ndash; креслять у повітрі форму пальцем, і лише потім переходять до її малювання крейдою. Перша невпевнена лінія повторюється учнем стільки разів, скільки потрібно для того, щоб на аркуші з'явився чіткий гармонійний малюнок. Лінії малюються спочатку на дерев'яних дошках крейдою і тільки потім – у спеціальних зошитах восковою крейдою прямокутної форми. Формат зошита має бути досить великим (А3), щоб масштаб лінії, що зображується дитиною в повітрі, максимально співвідносився з масштабом цієї ж лінії, що втілюється на папері.
Таким чином, виробляється почуття рівноваги, розвиваються руки, дрібна моторика пальців. Форми розвиваються від одиничних, не пов'язаних між собою елементів (прямі та дуги) до їх поєднань. Потім ці поєднання набувають характеру орнаменту. Більшість цих зображень розробляються спеціально для навчання письма – це елементи написання букв.
На наступних заняттях діти проробляють різні метаморфози прямих ліній. вертикальні, горизонтальні, похилі відрізки прямих (довжина яких змінюється у певній закономірності).
Далі з взаємодії прямих ліній діти створюють найпростіші геометричні фігури – кути, трикутники, квадрати, прямокутники, ромби, правильні багатокутники та зірки.
Далі йдуть різні види кривих (дуги, хвилі, елементи спіралей), замкнуті криві (коло, овал, вісімка), метаморфози замкнутих форм і прості орнаменти.
Основне завдання епохи малювання форм – це розвиток ритмічної системи дитини. Кожна вправа спрямована на гармонізацію та ритмізацію внутрішніх процесів дитини. Епоха малювання форм тісно пов'язана з ритмічною частиною уроку.
Необов'язково займатися малюванням форм лише у класі. Можна, щоб діти вийшли на вулицю та побігали по колах та спіралях, а потім повернулися додому та намалювали ці форми в альбомах. За манерою йти, дивитися, малювати форму можна багато сказати про дитину.
С каким же увлечением мы стали изучать числа и цифры в пределах 12.
На этом этапе мы учились самостоятельно записывать числа в прямом и обратном порядке, сравнивать числа в пределах 12, записывать примеры на сложения, используя знания о составе числа. Познакомились с арифметическим знаком вычитания, выучили порядковый и количественный счёт, закрепили знания о парных и непарных числах.
Итак, математика в 1 классе началась с деления. Сначала делаем, а затем это учим!
Мы начали путь от действия к пониманию.
Именно через образы дети поняли то, что в них заложено. Работа над числом и цифрой шла в 6 этапов:
Раз, два, три, четыре,
пять - вышли пальчики гулять.
Этот пальчик - гриб нашёл,
Этот пальчик - чистил стол.
Этот - резал, этот - ел ,
Ну а этот - лишь глядел.
Раз - подняться, подтянуться.
Два - согнуться, разогнуться.
Три - в ладоши три хлопка.
На четыре - руки шире
Пять - руками помахать
Шесть - на корточки присесть.
ОСНОВНИЙ ВЧИТЕЛЬ ЧЕРНІС Є. Л.
Вересень, 2021 г.
Весь процесс обучения родному языку подчинён формированию навыков речевой деятельности учащихся, развитию умений содержательно, чётко и ясно выражать мысли и чувства в устной и письменной форме.
Ещё одна составляющая начального обучения - формирование графических навыков и техники письма. Важно, чтобы письмо младших школьников было аккуратным, разборчивым, его скорость удовлетворяла учебные потребности детей с учётом их индивидуальных особенностей.
Работа по письму предполагает развитие у школьников культуры оформления письменных работ (начало письма на первой верхней основной строке страницы, отступ от предыдущей работы, расположение заголовка по центру строки, соблюдение абзацев, полей, аккуратности подчёркивания, исправлений и др.)
В основе орфографической грамотности лежит умение соотносить звуковой и графический образы слова, обозначать звуки слова буквами без пропусков, замен, вставок, перестановок букв, безошибочно писать слова, написание которых основано на прямом соотношении между звуками и буквами.
Важной составляющей является развитие у второклассников интереса к книге, формирование умения самостоятельно работать с ней.
В процессе изучения русского языка у второклассников продолжает формироваться позитивное эмоционально-ценностное отношение к русскому языку, стремление к его грамотному использованию, понимание того, что правильная устная и письменная речь является показателем общей культуры человека.
Русский язык является основой всего процесса обучения, средством развития мышления учащихся, их воображения, интеллектуальных и творческих способностей, основным началом социализации личности. Успехи в изучении русского языка во многом определяют результаты обучения по другим школьным предметам.
Предметными результатами являются:
Фонетика и орфоэпия:
Графика:
Лексика:
Орфография:
Применение правил правописания
1)сочетания жи-ши, ча-ща, чу-щу в положении под ударением;
2)сочетания чк-чн, рщ , щн;
3)перенос слов;
4)прописная буква в начале предложения, в именах собственных;
5)безударная гласная;
6)сомнительный согласный;
7)непроизносимый согласный.
ЕПОХА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Жовтень, 2021 р.
На уроках української мови у другому класі продовжується формування мовленнєвої компетентності. Вона виявляється у здатності розуміти і відтворювати сприйняту на слух чи під час читання інформацію, вступати в діалог, висловлявати в усній формі свої думки.
Передумовою навичок говоріння, читання і письма є розвиток умінь сприймати на слух і правильно розуміти усне мовлення, тобто аудіативних умінь. Робота над їх формуванням розвиває в дітей увагу, здатність упродовж тривалого часу зосереджено слухати, повноцінно розуміти, запам’ятовувати почуте. У другому класі формування аудіативних умінь відбувається на матеріалі віршів та дитячих пісень, вивчених під час ритмічної частини уроку, а також під час роботи з художніми текстами.
Важливе місце в роботі над формуванням комунікативного мовлення належить розвитку вмінь будувати діалог. Учні класу вже володіють діалогічним мовленням на побутовому рівні. Завдання школи полягає в тому, щоб:
а) удосконалювати вміння правильно відповідати на поставлені запитання, ставити запитання іншим, вступати в розмову;
б)збагачувати мовлення дітей формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами, українськими формами звертання);
в)учити дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, зацікавлено й доброзичливо вислухувати його, чемно відмовляти чи висловлювати незгоду з думкою співрозмовника);
г) дотримуватись норм літературної мови;
д) складати діалог за ситуативним малюнком на побутові теми.
Для навчання діалогічному мовленню використовуються казки, оповідання, вірші, в яких розмова між персонажами відбувається у формі діалогу.
Одночасно з розвитком діалогічного мовлення продовжується формування умінь будувати невеликі монологічні усні зв’язні висловлювання. Одним із видів такої роботи є переказ тексту.
У процесі такої роботи вчитель формує в учнів уміння не тільки правильно будувати речення , а й пов’язувати їх між собою, використовуючи засоби міжфразового зв’язку.
Окрім розвитку усного мовлення у 2 класі багато уваги приділяється оволодінню навичками написання слів і невеликих текстів українською мовою. Особлива увага звертається на специфічні українські літери: «и», «і», «ї», «е», «є».
ОСНОВНИЙ ВЧИТЕЛЬ ТАРГОНСЬКА Т. Я.
ВЕРЕСЕНЬ, 2021 РОКУ
В 1 –ом и 2-ом классе ребёнок учился прежде всего благодаря подражанию всего, что он находил в своём окружении.
Однако, к 9 годам в жизни ребёнка наступает переломный момент, и он в значительной степени теряет способность к подражанию, впервые переживает свою отделённость от окружения, и ему нелегко найти новый способ связи с ним. Ребёнок переживает кризис одиночества.
В этом возрасте помощью для ребёнка являются рассказы Ветхого Завета. Он слышит, как Адам и Ева из-за неуважения к божественному запрету были изгнаны из рая. Данный прообраз отражает душевную ситуацию ребёнка этого возраста. Третьеклассник пробуждается к сознательному переживанию правоты и неправоты. Он слышит, как Моисей получил от Бога Израилева десять заповедей и как народ при нём был наказан за непослушание. Ребёнок знает о непослушании из собственного опыта и сочувствует, когда Бог Отец устраивает потоп. Ребёнок развивает отвращение к безнравственности человека и может одобрить наказание.
На третьеклассника такое содержание подсознательным образом действует воспитательно.
Самоопределение на земле сыновей Адама – это есть процесс, который собственно переживает и ребёнок этого возраста.
Эпоха Ветхого Завета настолько «легла» по возрасту детей, по их внутреннему состоянию, что было ясно: это самые важные и сильные переживания, которые не забудутся еще долгое время. Был пройден материал от сотворения мира до первых людей на Земле. Читали, писали, пели, рисовали, лепили, говорили на английском.
В дальнейшей учёбе этот процесс будет поддержан в эпохе «Древние ремёсла».
Жовтень, 2021
Прекрасна можливість дітям пережити математичні закономірності одиниць виміру давнини – це власне тіло. За час епохи ми чіпали, мацали, повзали, стрибали. відчували весь світ першим і природним приладом для вимірювання ваги, відстані, часу. своїм тілом. Байдужих не було, це захоплювало всіх: ми ходили і футами міряли клас, відстань від класу до їдальні. Дюймами та п'ядями вимірювали квартиру, свою комату. Загалом, цілі та завдання, поставлені перед епохою, були досягнуті.
Для введення нового матеріалу, природно, знадобиться якийсь образ, який дозволить дітям відчути одиниці виміру у своїй уяві аж до фізичного рівня.
Прикладом цього може бути історія про гном, що потрапляє у всякі переробки протягом першого, другого і третього класів, який подорожує з одного світу в інший, з однієї землі в іншу, для того, щоб, знайшовши, допомогти виплутатися з біди своїм друзям.
ОСНОВНИЙ ВЧИТЕЛЬ АРТЕМОВА Т. Я.
Вересень, 2021 года
Вік 4 класу - це вік несподіваного дорослішання. Діти ще хочуть вірити в чудеса, але вже поступово дізнаються, що світ не завжди такий, як малює його фантазія.
4 клас - це ще й час розширення можливостей дитини. Це час відкриття світу навколо себе, вихід у світ, розширення просторів свого світу із затишного оточення сім'ї до міста та країни, в яких живе дитина. Батьки йдуть на другий план, дитині важливо в цей момент вчитися вибудовувати стосунки з оточуючими самостійно. Однак батьки все ще важлива частина життя дитини. Вони - його опора та підтримка у скрутну хвилину, джерело знань про мир та приклад для майбутніх відносин з дорослими.
З моменту зміни зубів до пубертату дитина все пізнає через сферу почуттів. Він вбирає ті знання, які змогли його зацікавити, зачепили його почуття. У цьому безпосередньому зв'язку він пізнає суть процесів, спостерігає за ними.
Епоха краєзнавства проходила протягом перших чотирьох тижнів, з 6 вересня по 1 жовтня. Діти з великим інтересом включилися до роботи. За цей період вони познайомилися із Сонячною системою, із Сонцем, як джерелом тепла та життя на планеті. Дізналися про особливості зміни пір року і часу доби, про можливість орієнтування у просторі. Великий інтерес у дітей викликала робота з планом та картою. Завдяки отриманим даним вони змогли підійти до вивчення. інформації про Україну. Визначили її місцезнаходження на планеті (материк, півкуля), межі держави, її рельєф. Дізналися про водні ресурси країни.
Попереду ще одна епоха краєзнавства, в якій діти поринуть в історію краю.
ОСНОВНИЙ ВЧИТЕЛЬ КОЛОНТАЙ Н.Ж.
Вересень, 2021 г.
Основна ідея епохи: пробудити у дітях живе розуміння світу рослин
Кінцевий результат: розвивати художнє та живе сприйняття рослинного світу. Показати взаємозв'язок живої та неживої природи. Формувати образне розуміння факторів, що впливають на зростання та розвиток рослин.
Перша епоха у навчальному році має бути незвичайною, новою, пробуджувати у дітях нове прагнення та збагачувати їх враженнями. Для цього якнайкраще підходить «Людина та рослина». Формувати живе сприйняття природи очима художника та поета, поєднавши це з точністю наукового опису – ось завдання цієї доби.
Насамперед, треба розуміти, що вік п'ятого класу, 10-11 років, дуже відповідає пізнанню рослин, дозволяє починати усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки.
Протягом усієї епохи ми намагалися простежити розвиток рослинного царства від його найнижчого ступеня через усі проміжні стадії і дійшли висновку, що вийшов дуже довгий ряд. Ми переконалися, що всі рослини навчалися за допомогою Землі, Води, Повітря та Сонця утворювати свої частини. Ці спостереження дозволили нам порівнювати розвиток рослин із тим, що відбувається у людей. Як внутрішнє світло душі наводить дитину, так і зовнішнє світло постійно вчить рослини ставати все більше і більше вдосконалюватися.
Жодна дитина не залишилася байдужою: із задоволенням малювали, спостерігали, розповідали, проводили досліди, готували повідомлення.
Робота будувалася на основі пізнавальної активності та живого інтересу дітей до навколишнього світу. Основною метою було розвинути в учнів живе розуміння світу рослин та пов'язати його з розвитком людини. На прикладах розвитку нижчих форм рослинного життя ми прагнули порівняти його з процесом розвитку людини та виявити їх спільні та різні риси. Наприклад, гриби – швидко зростаючі, але досить нерозвинені організми, ми порівнювали з немовлятами, а хвойні голонасінні у зв'язку з більш розвиненими здібностями. з дітьми, які готові піти до школи.
Використовуючи особисті спостереження, ми з'ясували найважливішу роль Сонця в житті кожної рослини, а також з'ясували, що деяким рослинам, наприклад грибам, для життя сонячне світло не потрібне; що Земля і світ рослин – це єдине ціле, що Земля – організм, а рослина – щось, що зріє всередині цього організму.
Дуже важливою була участь кожного в процесі вивчення рослин: у класі всі хлопці посадили насіння, з якого виросли рослини. Кожен веде свій щоденник спостережень, що попереджає майбутню роботу на фізиці, хімії, уміння спостерігати, помічати та робити висновки.
ОСНОВНИЙ ВЧИТЕЛЬ ЧЕРНІС А. С.
Вересень, 2021
Преподаватель географии должен в первую очередь четко определить для себя собственное отношение к планете: является ли Земля, по его мнению, результатом химических и физических процессов, происходящих во Вселенной, или же он склонен рассматривать ее как организм, развивающийся по тем же законам, что и живые существа? Только последняя позиция делает возможным именно то воздействие урока географии на ребенка, какого ожидает Штейнер.
География вообще, как утверждает Рудольф Штейнер и как это можно наблюдать непосредственно на уроке, способна активизировать класс и выявить в учащихся качества и способности, о которых прежде никто не подозревал. Это объясняется тем, что географические исследования позволяют найти связь между жизнью ребенка и жизнью целого мира, а также тем, что за время обучения в школе ребенок познает человеческую жизнь в ее различных проявлениях. Так возникает единство всех изучаемых предметов, поскольку любая из дисциплин неизбежно содержит ссылки на географию, а география, в свою очередь, занимается вопросами, которые более углубленно изучают другие науки (биология, история, арифметика и др.). То, как учитель использует эту взаимосвязь, зависит целиком от его фантазии.
Интерес к окружающему миру, который призвана пробуждать география, оказывает на человека влияние более глубокое, нежели расширение кругозора. Прежде всего он помогает ребенку преодолеть страх перед жизнью. Осознавая, что в пространстве сосуществует множество людей, ребенок, как утверждает Штейнер, начинает более доброжелательно относиться к тем, кто находится рядом с ним — таким образом, урок географии содержит в себе и моральный аспект. «Нормирование» школьного курса географии, которое началось уже во времена Штейнера и привело сегодня к исчезновению предмета из программы на определенных ступенях обучения, - «означает не что иное, как пренебрежение любовью к ближнему, которой в наше время остается все меньше места».
В практике преподавания географии методика дает учителю возможность влиять на процесс развития ребенка или целого класса; он в состоянии «уравновесить» этот процесс. Потому что все, что обращено к душе ребенка (например, описания далеких стран), препятствует слишком сильной или слишком ранней концентрации его внутреннего «я» на собственном теле — то есть не позволяет душе ребенка очерстветь и ожесточиться. Так что, используя подходящие средства, учитель может влиять на определенных учеников — например, поручая им выполнить специальные задания.
Противоположного результата достигнет, однако, учитель, делающий занятие чрезмерно формальным: например, представляя разницу высот между горными вершинами и морскими глубинами или очертаниями материков лишь как геометрические явления. Тем самым в урок привносится более «идеальный элемент» (Штейнер), который направляет внутреннее «я» на собственную организацию и «пробуждает» мечтающего ребенка.
Шестой класс занимает особое место в учебном плане по географии. В «Методико-дидактических сочинениях» можно встретить до сих пор пропускавшийся пункт: в этом учебном году следует сделать систематический обзор всех пяти частей света». Имеется в виду обзор, содержащий топографически-морфологические сравнения, где части света противопоставляются друг другу по своим индивидуальным особенностям (границы, водная система, рельеф, климат, растительный мир и т.д.). Эта посылка обоснована замечаниями Штейнера о том, что именно с двенадцатилетнего возраста ребенок способен понимать «собственно географические» явления, то есть закономерность строения Земли, к чему и относится морфология ее структур. Все, что говорилось в шестом классе во время изучения неба и камней, также дает плодотворный результат. Кроме того, обзор экономики должен быть расширен за счет внеевропейских примеров (выращивание риса, кофейные плантации и т.д.).
Познать всю суть картины мира
И ощутить вращение небесных сфер,
И как струной поющей лиры
Огнем небесных атмосфер
Окутать Землю пенными дождями,
С Великих гор врываясь в бездну вод,
Мои друзья, сегодня вместе с вами
Мы сможем прямо в кресла. Что ж, вперед!
Вот, собственно, на этом принципе и строилась вся работа на эпохе. Когда была возможность, мы исследовали планетарные законы на наглядности, но, оказывается, можно, используя воображение, логическое мышление и современные технологии, изучить любой материал, не выходя из класса – главное. Чтобы это было интересно преподнесено детям.
Эпоха географии была первой эпохой в 6 классе. И начали мы ее не за партами, а…в походе! Где лучше всего познать свой мир? Конечно же, в нем самом! Проведя неделю не природе, мы вживую видели природные явления; наблюдали за заходом Солнца и его дневным движением по небу, рассматривали ночное небо и движение звезд в течение ночи; наблюдали основные ландшафты нашего региона, природные зоны и климатические особенности области.
Продолжив изучение географии за партами, мы познакомились с основными оболочками Земли, ее строением. Главное внимание было уделено изучению климатических поясов и природных зон на основе ландшафтов Европы.
Жовтень, 2021 г.
З досягненням одинадцяти-дванадцятирічного віку настає час, коли учень вже може сприймати і засвоювати історію також і в аспекті причинних зв'язків. Охоплюваний викладанням період становить близько 2000 років: це — історія Риму та середньовіччя до 1400 р.
В межах цього часу історія виходить з галузі культурних досягнень і набуває масштабів людських взаємин. Основні історичні особистості тепер переважно виступають як члени груп, як представники громадських об'єднань. Істотна риса, яку може і повинен вловити своїм свідомістю, що прокинувся до з'ясування причин, школяр, — це дуалізм. Він виявляє та структурує історію римлян та середніх віків. Учень на прикладах дізнається про виникнення та розквіт діалектичного принципу, який у повному обсязі зможе бути засвоєний та зрозумілий при поверненні до нього в курсі історії для старших класів. Однак основи мають бути закладені у 6-му класі. Істотним моментом є необхідність простежити наслідки греко-римської історії до наших днів, вплив хрестових походів на культурний розвиток Європи.
Перша епоха історії була присвячена Стародавньому Риму: від міфологічного пра засновника Енея, що приплив із зруйнованої Трої через молодий Карфаген до берегів Латинії, що заснував Альба-Лонгу, до Ромула і Рема, римським царям, республіці, нобілітету, принципату, домінату, на Західну та Східну і, нарешті, до заходу сонця великої і могутньої держави. Велич Юлія Цезаря та Октавіана Августа, нестримність Калігули та Нерона, величезні завоювання та Велике переселення народів – ndash; все це породило надалі Темні віки в Середньовіччі. Розглядаючи та аналізуючи, ми бачимо різні політичні системи управління державою від монархії до республіки; бачимо, як зароджувалося римське право, яке лягло в основу сучасної юриспруденції. Особи та образи, на яких будується історія, глибоко впливають на судження хлопців віку 6 класу, даючи їм побачити неоднозначність історичних подій, причину та наслідок ходу історії.
Листопад, 2021 г.
Початок вивчення фізики приурочений до 12-річного віку і має глибоке підґрунтя в понятті розвитку людини. У цьому віці у дитини починає розвиватись формальна логіка, гіпотетико-дедуктивне мислення. Характерною рисою цієї стадії розвитку інтелекту є виконання систем розумових дій без опори на зовнішні, матеріалізовані дії і на наочність. Ця форма мислення цілком відповідає об'єкту вивчення - фізичним природним закономірностям, оскільки за змістом ці закономірності ідеальні, тобто. можуть бути пізнані та відкриті лише за допомогою мислення. Безпосередні чуттєві спостереження не дають закономірностей.
Саме тому, що цей вік відповідає лише початковим формуванням необхідним для засвоєння фізики здібностям, не можна відразу ж пропонувати учням такі поняття та закони, які вимагають фактичної наявності зазначеного рівня розвитку мислення. (Прикладом таких понять, правильне засвоєння яких ще не є учням, є поняття електричного поля як посередника взаємодії електричних зарядів).
Разом з тим, тому що гіпотетико-дедуктивне мислення знаходиться в зоні найближчого розвитку дитини 12-річного віку, варто методично працювати над її формуванням. У цьому сенсі фізика дає чудовий матеріал для подібної роботи.
Враховуючи поступовість розвитку та вихідний рівень мислення попереднього періоду (розумові дії із опорою на зовнішні дані), на першому році навчання фізиці закладаються основи для подальшої роботи. Учні повинні освоїти метод вивчення природи, характерний для фізики минулого: спостереження – опис – пошук та відкриття емпіричних закономірностей – пояснення. Основний наголос має бути зроблено на розвиток вміння уважно та точно спостерігати явища.
НАСЛІДНІСТЬ МЕТОДИЧНИХ ЕТАПІВ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
